Інтерв'ю з Луциком Тетяною

Блиц коротких запитань

М.А.: Назвіть 3 якості, які ви цінуєте в людях найбільше
Л.Т.: Порядність, чесність, щирість.

М.А.: Закоханий вид відпочинку
Л.Т.: Горі Карпати.

М.А.: Хто чи що вас надихає?
Л.Т.: Робота, сім'я та успішні люди.

М.А.: Героїнею якоїсь кінострічки (будь-якої з існуючих) ви б хотіли стати?
Л.Т.: Не хочу бути героїнею будь-якої стрічки. Хочу бути героїнею для себе, своєї стрічки та свого кіно

М.А.: Ким мріяли бути в детстве?
Л.Т.: Лікарем

М.А.: Яке ваше життєве кредо?
Л.Т.: Іти вперед, не зупинятися та бути в гармонії із собою та світом.

М.А.: Куди вирушите одразу, коли відкриють кордони?
Л.Т.: На шопінг до Польщі! Шучу. Я вирушу із сім'єю на відпочинок.

М.А.: Закоханий герой в історії
Л.Т.: «Тигролів» Багряного.

М.А.: У вас є можливість одного разу переміститися на машині години у минуле чи майбутнє. Куди переміститеся?
Л.Т.: Я не хочу ні в минулому, ні в майбутньому. Якби в мене була машина години, я б подорожувала галактиками та дивувалася чи є інші світи і взагалі мені цікаво чи сьогодні є життя десь, крім нашої планети.

М.А.: Який фільм чи книга вплинули на вас?
Л.Т.: Івана Багряного «Тигролові». Там дуже гарний сленг, основа: «Сміливі завжди мають щастя».
Також зачепивши мене інший твір «Ловець повітряних зміїв». Також, дуже сильна книга, вона мене надихнула, скохнула та перевернула моє бачення.

М.А.: Що вам успіх?
Л.Т.: Для мене успіх – це коли ти ставиш перед собою певні цілі та мету та досягаєш їх.

М.А.: Бути лікарем – ваш свідомий вибір? Яку професію вибрали б, якби не стали лікарем?
Л.Т.: Це був мій вибір змалку. Але, якби мені не вдалося, звичайно, бачу собі на сцені акторкою. Дуже люблю театри, постійно їх відвідую та захоплююсь. Сцена для мене щось таке, надихаюче.

М.А.: Яка ваша улюблена п'єса?
Л.Т.: Нема улюблених. Я від кожної отримаю максимальне задоволення. Основне – я маю сидіти у першому-третьому ряду, не далі. У мене має бути контакт із самим актором.

М.А.: Ви закінчили медичний університет за спеціальністю «Педіатрія», чому зрештою обрали напрямок естетична косметологія?
Л.Т.: Я після педіатрії одразу пішла на спеціалізацію з дерматології. Тобто інтернатуру я проходила за напрямком доросла та дитяча дерматологія. Мій вибір одразу була дерматологія.

М.А.: Чому саме так?
Л.Т.: Я дивувалася що мені цікаво. Не можу сказати, що дерматологія та шкірні захворювання мене приваблювали, мені було цікаве напрям, де я б могла реалізуватися та заробляти гроші.
Педіатрія – це моє, мені подобається, але естетична медицина дає розвиток, красу та бачення чогось гарного і найпрекраснішого.

М.А.: Розкажіть про ваш професійний шлях та як ви дійшли до рішення відкривати власну студію естетичної медицини?
Л.Т.: Я вже багато говорила і всі знають, що я починала з невеликого приміщення, яке винаймала в салоні краси, де кабінет був дуже маленький: 2 на 2 метри. Там була одна кушетка і я. Це тривало близько п'яти років. Після того, як ми з чоловіком взяли салон краси, де були перукарські послуги та всі інші, крім косметології. Два роки я промучилася, це не для мене. Я зрозуміла, що кожен фахівець має займатися своїм: якщо ти лікар, ти повинен мати клініку та займатися медичною спеціалізацією, а не розповсюджуватися на манікюр, педикюр чи перукарські послуги. Тобто, кожен має займатися своїм.
Далі я прийшла в це приміщення, мені дали кабінет і я зробила ліцензію на медичну практику і вже звідси почала розвиватися. Практично за 3 роки, моя справа розвинулась у цілу клініку, у мене є шестеро працівників, які мені допомагають. Коли я сюди прийшла, то була назва «Студія здоров'я». Я дуже довго думала, коли вибирала свою назву клініки, вигадували різні варіанти. Але зрештою я запитала у своїх пацієнтів: «До кого ви йдете?» та «З ким я асоціююся?». Вони відповіли, що крім Тані, Танечки та Луцик, вони більше ні до кого не йдуть. Я зрозуміла, що це має бути основним. Саме тому, вибрала назву «Клініка Тетяни Луцик» та вже протягом чотирьох років я маю свою клініку. Ми об'єднали колишню та теперішню назву і вийшла «Студія краси та здоров'я Тетяни Луцик». Але на мені в мене було поєднання з навчальним процесом, тому не хотіла забирати слово «студія», хоча воно має не клінічне напрямок. Але поєднання із косметологічною школою дає в результаті «Студію краси та здоров'я Тетяни Луцик».

М.А.: Поділіться подальшими планами розвитку вашої студії.
Л.Т.: Звичайно, хочу розширювати свої межі клініки: впроваджувати гінекологію та інші суміжні спеціальності, які будуть допомагати та бути у тандемі з лікарем естетичної медицини.

М.А.: Європа дуже швидко розвивається у плані б'ють-трендів. Україна останні роки теж стає в якомусь роді трендсеттером. Знання наших фахівців та сертифікованих тренерів стають дедалі затребуванішими. Як ви вважаєте, українські лікарі естетичної медицини випереджують закордонних, чи все ж таки нам потрібно ще запозичувати досвід?
Л.Т.: Вони нічим не поступаються. За останній рік поїздок для навчань, я зрозуміла, що мені все ж таки комфортніше з нашими фахівцями, спікерами та тренерами. Тому, що спеціалісти за кордоном мають своє бачення та обмінюються досвідом. Можливо, вони мають більше можливостей для навчального процесу. Але наші тренери теж досить досвідчені та дуже доступно нам викладають. Коли я їздила за кордон на навчання, я хотіла навчатися лише в українських тренерів Мерц, тому що так все доступно, детально і зрозуміло, спікери викладаються на всі 100% і це мені дуже подобається. Ти приїжджаєш настільки вдохновлений та робиш такі речі, які колись вважався банальними, але прислуховуєшся після легкої подачі. Після таких навчань тобі дуже легко працювати і досягаєш гарних результатів.

М.А.: Ви добре відомий у Львові дитячий дерматолог. Що для вас робота з дітками? Як за такого високого рівня емпатії вам вдається все ж таки тримати баланс та з холодним розумом підходити до лікування маленьких пацієнтів?
Л.Т.: Я дуже люблю свою дерматологію. По сьогоднішній день, багато людей мене запитують навіщо мені ця дерматологія. Це моя частинка життя, тобто 18 років. Я, певно, її не залишу. Іноді чоловік запитує навіщо мені це пропонує залишитися в клініці, але мені подобається лікувальний процес: я відчуваю себе лікарем, я потрібна, до мене звертаються. Навіть на карантині щодня мені надсилали по 7-10 фотографій щодня. Звичайно, я отримую кайф від того, що я допомагаю і побачити результат. А ще більше надихає, як приходять і кажуть: «Мені вас порадили». Це стимулює і тому кинути це дуже важко. Мені поки що вдається поєднувати все, я впораюся, чому далі не продовжувати?
Я діток дуже люблю. Мабуть, зі дорослою дерматологією мені було б не так цікаво і я її швидше закинула б. А дітки, вони настільки безпосередні та цікаві, особливо грудні малюки. Не можу відмовитися від цього.
Поєднання цих зайнять допомагає мені досягти гармонії.

М.А.: У вас 2 чудові доньки, вони теж пішли вашим шляхом та вибрали професію лікарів, чи вибрали якусь іншу професію?
Л.Т.: Ні, старша донька вже закінчила Київсько-Могилянську Академію. У нас були з нею непорозуміння щодо вступу. Звичайно, я хотіла, щоб вона була лікарем, щоб пішла моїми стежками. Вона така, слухняна і дуже розумна. Якраз, коли ми вибирали репетиторів, вона мене покликала і каже: «Давай так, якщо ти хочеш, я вступлю до медичного. Звичайно, я буду вчитися. Але якщо навчання на першому курсі мені не буде приносити задоволення, я скажу стоп і на другий рік я вступлю туди, куди мені потрібно». Я зрозуміла, що потрібно прийняти вибір доньки і сказала, щоб вона не вступала до медичного, а туди, куди хоче вона. Вона подала документи до Київо-Могилянської Академії і пройшла без проблем: вона відмінниця, дуже гарно навчалася і була 9-та у списку. По сьогодні вона сказала, що не шкодує жодного дня, що не пішла до медичного. Вона пішла на економіку та маркетологію і, в принципі, на сьогоднішній день вона поєднує тут бізнес нас у сфері ІТ та реклами. Вона мені дуже допомагає, а я завжди з нею раджусь.
А молодша донька закінчила 11-й клас, але тут уже вибору немає – медицина за нами плаче. Тобто вона вступає в медичний, буде дерматовенерологом.

М.А.: Ви є членом Української асоціації лікарів дерматовенерологів та косметологів, Української Академії дерматовенерології та Консультативної ради України, а також власницею клініки. Поділіться секретом як ви устигаєте бути успішною у всіх сферах?
Л.Т.: Мені дуже допомагає чоловік. Він завжди мене підтримує і підтримував, я йому дуже вдячна за це. Сім'я для мене основне і, якби не було підтримки сім'ї, я цього ніколи б не добилася.

М.А.: Ви відкрили курси косметологів на базі Студії. Розкажіть про ваш досвід викладання. Чому вирішили навчати майбутніх косметологів? Ваші курси користуються великим попитом?
Л.Т.: Коли я брала до себе на роботу лікарів, вони дуже мало знали та були мало освічені. Я не могла зрозуміти чому. І з того моменту, я зрозуміла, що віддам все, щоб до мене прийшли, навчилися і щоб, навіть якщо в якусь другу клініку чи на роботу лікарі йшли, маючи найнеобхідніші знання, щоб можна було прийти і одразу працювати.

М.А.: Ринок естетичної медицини швидко розвивається. Щороку клінік та косметологів стає дедалі більше. Як ви ставитеся до конкуренції у вашій сфері?
Л.Т.: Абсолютно нормально. Я захоплююся успішними, дивлюся на них, черпаю багато від них і взагалі надихаюся від них. Тобто має бути конкуренція. Якби не було конкуренції, все було б десь позаду. Вона має бути, але здорова конкуренція.

М.А.: У вас досить велика команда. Як мотивуєте ваших співробітників?
Л.Т.: Звичайно, є матеріальна мотивація, вона має бути. Заохочую до конгресів, навчань, у мене вони також їздять за кордон. Особливо, для лікарів, які працюють 1-2 роки, поїхати на закордонну конференцію – це для них захоплення.

М.А.: Розкажіть про карантинний період. Які рішення ви приймали, щоб зберегти ваше справу та що змінилося після виходу з карантину?
Л.Т.: Дуже багато планів на карантині. Ми не працювали, звичайно, онлайн консультації були, але не можу з вами зараз поділитися планами щодо розвитку, скажу лише, що їх є багато.

М.А.: Ви активно розвиваєте особистий бренд: ваша студія носитиме ваше ім'я. Це дуже відповідально. Розкажіть як це працює: як довго вам довелося працювати на «ім'я», доки «ім'я» почало працювати на вас.
Л.Т.: Завжди була Тетяна Луцик і завжди йшли до Тетяни Луцик, чи до Танечки, Тетяночки. Мабуть, воно собі створило, загартувало за той період і на сьогоднішній день стоїть студія Тетяни Луцик.

М.А.: Як ви рекламуєте вашу студію? Який вид реклами, на вашу думку, працює найкраще?
Л.Т.: На сьогоднішній день, напевно, Інстаграм – це найпотужніша рекламна площадка для просування, також Фейсбук працює. У мене є люди, які безпосередньо зайняті рекламою в Інстаграм, Фейсбуці та Гугл. Так просуваємось.

М.А.: Які процедури у клініці у вас найпопулярніші? Ваші пацієнти теж підтримують тренд природної краси та молодості?
Л.Т.: Звісно. До мене приходять на аугментацію губ і ми знімаємо ролики процедури, мої всі роботи природні, акуратні та естетично привабливі. Коли ми виставляємо ролики у соцмережі, дивуюся, а там лайків небагато. І тут, коли я дивуюсь роботі іншого лікаря: там великі губи, агресивні, масивні – там 3-4 тисячі лайків. Я говорю: Ну чому так несправедливо?. Але на що я звертаю увагу: ніхто не прийшов і не попросив зробити такі губи, як у тих роликах, де велика кількість лайків.
Тому, для мене природня, естетична краса – найголовніше. Не нашкодь, а підкресліть, що у жінки є найпрекрасніше.

М.А.: Розкажіть про ваші навчання: скільки часу приділяєте власному підвищенню кваліфікації та які курси найулюбленіші?
Л.Т.: Курси завжди приносять тобі позитив та новий багаж знань, тому, що йде обмін не тільки зі своїми лікарями-колегами, а взагалі ти надихаєшся тією навіть атмосферою, в яку ти потрапляєш за кордоном.
Ти вивчаєш, по-перше, географію та насолоджуєшся атмосферою країни.
Дуже багато залежить від людей, з якими ти потрапляєш на навчання: буває дуже комфортно, а бувають різні не дуже приємні ситуації, але я намагаюся абстрагуватись і насолоджуватись тим, що мені дано.

М.А.: Кого ви можете назвати наставником у професії?
Л.Т.: Думала про це, певно, своїх Тетян. З дерматології це є: Тетяна Святенко, Тетяна Проценко та, звичайно, Яна Юцковська.

М.А.: Розкажіть про вашу сім'ю. У такому щільному робочому графіку скільки годин проводите разом. Та який вид дозвілля найулюбленіший?
Л.Т.: Ми з чоловіком працюємо разом, тобто ми розвиваємо наш бізнес, щодня ми разом. А діти нам допомагають: старша донька допомагає у просуванні та діджиталізації студії. Переважно, намагаємося якийсь один день: суботу чи тиждень проводити разом сім'єю – або йдемо на вечерю до ресторану, або в кіно, або до театру, але завжди у нас є один день із сім'єю.

М.А.: Яка країна для подорожей найулюбленіша? А в якій мрієте побувати?
Л.Т.: Мрію побувати у Бразилії, дуже хочу на карнавал. Мені здається, що це таке помпезне дійство, а я хочу в ньому взяти долю, відповідно в костюмах танцювати – це щось чарівне.
А ще мені дуже подобається Японія – це такий «мозок планети», де багато нових нереальних технологій, які надихають і хотілося б там побувати.

М.А.: Розкажіть про що ви мрієте?
Л.Т.: Мрій у мене дуже багато! Звичайно, хочу десь поїхати, полетіти, зробити щось таке, що ніколи б не могла зробити. Якби мені запропонували цієї хвилини полетіти десь на Мадагаскар чи ще кудись, я б, певно, погодилася і сказала: «Я полечу!».

М.А.: Яким ви бачите розвиток естетичної медицини у майбутньому?
Л.Т.: У мене таке враження, що через років 10-15 не буде апаратів та пілінгів і тому подібного, а просто створюватиме біосумісну маску, яку ти будеш накладати на обличчя та формувати молоде чи старше, чоловіче чи жіноче обличчя. А ввечері приходиш, знімаєш її вдома і естетично виглядаєш таким, який ти є в домашніх умовах і тобі любити такою, як ти є. А на людях, звичайно, ми є акторами, граємо певні ролі і завжди хочемо бути перед кимось найгарнішими.

М.А.: Розкажіть чому ви вибрали продукцію компанії Мерц у свій портфель?
Л.Т.: Я завжди працюю з найкращими та найпотужнішими препаратами, якість яких підкріплена доказовою медициною.

М.А.: І на кінець: яку пораду ви даєте вашим студентам, коли вони завершують навчання?
Л.Т.: Йти, не зупинятися, навіть за будь-яких труднощів, які б були заходити в ту кулю, в яку здається, що ти не можеш зайти. Просто бути наполегливим у цьому.